Дьоготь Березовий при шкірних захворюваннях, флакон 100 мл

Опис:

За зовнішнім виглядом дьоготь березовий є густою маслянистою неклейкою на дотик рідиною чорного кольору, з блакитно-зеленуватим або зеленувато-синім відливом у відбитому світлі, зі специфічним нечітким запахом дьогтю та гострим смаком.

Склад:

Препарат, одержуваний шляхом сухої перегонки зовнішньої частини кори берези. Містить бензол, ксилол, крезол, крезот, толуол, гваякол, фенол, смоли та інші речовини. У воді розчиняється погано (плаває в ній). Від збовтування дьогтю з 10 частинами води виходить жовтувата, із запахом дьогтю, кислої реакції дьогтярна вода.

Фармакологічні властивості:

Дьоготь березовий має сильні антисептичні, місцевоподразнювальні, кератопластичні (3-5 %), кератолітичні (30-50 %), протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезинфікуючі властивості, покращує кровопостачання тканин, помірно подразнює чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу ушкоджених тканин, посилює процес зроговіння, підсушує рани та прискорює їх загоєння. Після короткочасного впливу він вбиває багато бактерій і, зокрема, туберкульозну паличку та спори сибірської виразки. У слабких концентраціях активізує ріст грануляції, у міцних (вище 10 %) різко послаблює.

Показання:

Шкірні захворювання - екземи, дерматомікози (трихофітія, мікроспорія), короста, фурункульоз, піодермії, пролежні, опіки, виразки, обмороження, ранові інфекції, рани в ділянці кінцівок, тріщини копит коней, рогового черевика у великої рогатої худоби, ураження копитець у разі ящуру тощо.

Метеоризм шлунка і кишечника, тимпанія рубця.

Інфекційні та паразитарні захворювання дихального тракту.

Для дезінфекції тваринницьких, виробничих приміщень, обладнання та інвентарю.

Дози та спосіб застосування:

Дьоготь березовий застосовують переважно зовнішньо у вигляді 10-30 % мазі або лініменту для лікування шкірних захворювань.

Є складовою частиною мильно-дігтярного спирту (дьогтю, мила зеленого і спирту етилового 95 % по 1 рівній частині); дігтярної мазі (1 частина дьогтю та мазі парафінової (1 частина парафіну і 3-4 частини вазелінової олії - індиферентна мазева основа - 10 частин); віденського дьогтярного лініменту (дьогтю та сірки по 1 частині, спирту і зеленого мила по 2 частини); мазі Вількінсона (дьогтю 15 частин, кальцію карбонату (крейди осадженої) 10 частин, сірки очищеної 15 частин, мазі нафталанної 30 частин, мила зеленого 30 частин, води 4 частини); лініменту бальзамічного за Вишневським (дьогтю 3 частини, ксероформу 3 частини, олії рицинової 94 частини).

Наносять на уражені ділянки шкіри 2 рази на день.

Курс лікування 5-12 днів, у разі грибкових захворювань - до 3-х тижнів.

Усі препарати дьогтю для лікування корости наносять теплими (40-50 С°) і ретельно втирають у шкіру. Курс лікування - дворазово з інтервалом у 7 днів. У запущених випадках - триразово з інтервалом у 3-4 дні.

За ящурних уражень копитець їх очищають і обробляють чистим березовим дьогтем або сумішшю дьогтю навпіл із риб'ячим жиром для змащування і просочування пов'язок.

Всередину дьоготь призначають рідко як протибродильний засіб, що дезінфікує шлунок і кишківник, та дезінфікує його (у вигляді 10% водної емульсії): коням і великій рогатій худобі 10,0-25,0 г; дрібній рогатій худобі та свиням 2,0-5,0 г; собакам 0,1-1,0 г; курям 0,05-0,2 г на голову.

Використовують при інфекційних і гельмінтозних захворюваннях дихальних шляхів як відхаркувальний, антимікробний і протипаразитарний засіб у формі інгаляції парів чистого дьогтю.

Для дезінфекції приміщень, скотарень, вигрібних ям, предметів догляду за тваринами і стійл застосовують дьоготь у різних 5-10 % сірчано-дігтярних (лужних) розчинах. Для знезараження кінської упряжі зазвичай користуються чистим дьогтем.

Побічні дії:

При тривалому застосуванні дьогтю можливе подразнення шкіри. У разі застосування дьогтю всередину або зовнішньо в значних кількостях може настати отруєння, що проявляється переважно запаленням нирок і явищами паралічу центральної нервової системи. Сеча при цьому, як при отруєнні фенолом та іншими подібними речовинами, забарвлюється в темний колір.

Протипоказання:

Застосування засобів на основі дьогтю протипоказане в разі екземи в стадії загострення, при порушенні функції нирок. Не можна задавати всередину продуктивним тваринам перед забоєм. Не застосовувати для знезараження приміщень, призначених для зберігання і переробки м'яса і молока.

Особливі вказівки:

Після зовнішнього застосування терміни очікування перед забоєм для м'яса і молока не передбачені. Кішки мають підвищену чутливість до дьогтю березового, тому призначати його потрібно з особливою обережністю. У разі отруєння дьогтем необхідно промити шлунок, потім ввести всередину у водному розчині палену магнезію або глауберову сіль.

Умови зберігання:

У добре закупореному посуді в сухому, захищеному від світла, прохолодному місці.