Детомід для седації та аналгізії собак та кішок, 10 мл

Опис

Прозорий безбарвний стерильний водний розчин.

Склад

1 мл препарату містить діючу речовину:

• медетомідину гідрохлорид -1,0 мг (еквівалентно 0,85 мг медетомідину).

Допоміжні речовини: метил парагідроксибензоат (Е218), пропіл парагідроксибензоат (Е216), натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код: QN05CM - Інші снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати. QN05CM91- Медетомідин.

Медетомідин - селективний агоніст альфа-2-адренорецепторів, який діє як на центральну нервову систему (загальна дія), так і периферійно (місцева дія), як пресинаптично, так і постсинаптично, знижує рівень свідомості, підвищує больовий поріг. Активація цих рецепторів викликає зменшення вивільнення норадреналіну в центральній нервовій системі, що проявляється седацією, знеболенням та брадикардією. На периферійному рівні медетомідин викликає звуження судин шляхом стимуляції постсинаптичних альфа-2-адренергічних рецепторів, що призводить до тимчасової гіпертензії. Артеріальний тиск повертається до норми (інколи дещо нижче норми) за 1-2 години. Частота дихання може тимчасово сповільнюватися.

Тривалість та глибина седації та знеболення залежать від дози.

Крім седативних, знеболюючих та міорелаксуючих властивостей, медетомідин також має гіпотермічну та мідріатичну дії (розширює зіниці), пригнічує слиновиділення та сповільнює перистальтику кишечника.

Після внутрішньом’язового застосування медетомідин швидко та майже повнісіто абсорбується із місця ін’єкції. Максимальна концентрація його в плазмі крові спостерігаються протягом 15-20 хвилин після введення, Період напіввиведення у собак становить 1,2 години, а у котів -1,5 години. Медетомідин переважно окислюється в печінці, тоді як невелика кількість метилюється в нирках. Метаболіти виводяться, головним чином, із сечею.

Застосування

Собаки та коти: для седації та аналгезії пов'язаних з клінічними обстеженнями та процедурами, дрібними хірургічними обстеженнями, та як премедикація перед загальною анестезією.

Дозування

Собаки:

Внутрішньом’язово або внутрішньовенно

Для седації доза становить 10-80 мкг медетомідину гідрохлориду на 1 кг маси тіла внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Максимальний ефект досягається через 15-20 хвилин. Клінічний ефект залежить від дози і триває від 30 до 180 хвилин.

Для проведення премедикації препарат слід вводити в дозі 10-40 мкг медетомідину гідрохлориду на 1 кг маси тіла, що еквівалентно 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла. Точна доза залежить від комбінації використовуваних препаратів та дози (доз) іншого(их) препарату(ів).

Крім того, дозу слід коригувати до типу оперативного втручання, тривалості процедури, темпераменту та маси тіла собаки. Премедикація медєтомідином значно зменшить необхідну дозу індукційного агента та зменшить потребу в летких анестетиках для підтримки анестезії. Всі анестезуючі засоби, що використовуються для індукції або підтримки анестезії, повинні вводитися у відповідній дозі. Перш ніж застосовувати будь-яку комбінацію, слід прочитати листівку-вкладку інших ветеринарних лікарських засобів.

Коти:

Внутрішньом'язово, внутрішньовенно або підшкірно

Для седації препарат застосовують у дозі 50-150 мкг медетомідину гідрохлориду на 1 кг маси тіла (0,05-0,15 мл препарату на 1 кг маси тіла).

Для премедикації в наркозі препарат слід вводити в дозі 80 мкг медетомідину гідрохлориду на 1 кг маси тіла (0,08 мл препарату на 1 кг маси тіла).

Швидкість індукції повільніша, коли використовується підшкірний шлях введення.

Для точного застосування необхідного об’єму дози слід використовувати відповідний градуйований шприц. Це особливо важливо, коли вводяться невеликі обсяги.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам з важкими серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями органів дихання, печінки або нирок.

Не застосовувати, якщо є механічні розлади травного каналу (перекрут шлунка, грижа, непрохідність стравоходу).

Не застосовувати у разі відомої гіперчутливості до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Не застосовувати тваринам із цукровим діабетом.

Не застосовувати тваринам в шоковому стані, виснаженим або сильно втомленим.

Не застосовувати тваринам з проблемами очей, а саме при підвищеному очного тиску.

Не застосовувати одночасно із симпатоміметичними амінами або сульфаніламідами та триметопримом.

Побічна дія

У дуже рідкісних випадках після введення препарату можуть спостерігатись брадикардія з атріовентрикулярною блокадою (1-го та 2-го ступеня) та екстрасистолії, звуження коронарних артерій, зниження частоти серцевих скорочень та підвищення артеріального тиску (яке згодом повертається до норми або злегка нижче норми).

У рідких випадках у собак та котів може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Нечасто може спостерігатися повторний блювотний ефект у котів.

Також можуть спостерігатися набряк легенів, пригнічення дихання та ціаноз, посилений діурез, переохолодження, чутливість до гучних звуків, оборотна гіперглікемія через зниження секреції інсуліну, біль у місці ін’єкції та тремтіння м’язів.

При серцево-судинній та дихальній депресіях може бути призначена допоміжна вентиляція та введення кисню. Атропін може збільшити частоту серцевих скорочень

У собак масою тіла менше 10 кг можуть частіше проявляються вищезазначені побічні реакції.

Особливі застереження при використанні

Медетомідин може викликати пригнічення дихання, і в цих випадках може знадобитися ручна вентиляція та введення кисню.

Клінічне обстеження всіх тварин повинно проводитись перед застосуванням ветеринарних препаратів, призначених для седації та/або загальної анестезії.

У випадку, коли ветеринарний препарат використовується для премедикації, дозу анестетика слід пропорційно зменшити та встановити відповідно до реакції тварини. Перш ніж застосовувати будь-яку комбінацію препаратів для анестезії, необхідно дотримуватися спеціальних застережень та протипоказань щодо застосування інших ветеринарних препаратів.

Слід уникати прийому високих доз медетомідину для племінних собак великих порід. Потрібно бути обережним при поєднанні медетомідину з іншими анестетиками або заспокійливими засобами, оскільки він має помітний потенціюючий ефект на анестетики.

Тварин не годують за 12 годин до наркозу.

Собак та котів слід розміщувати в спокійній і тихій обстановці, щоб седативний ефект досяг максимального ефекту. Це відбувається за 10-15 хвилин. Жодної процедури та застосування інших ліків не слід починати до досягнення максимальної седації.

Тварин, яким застосовують препарат, слід утримувати в теплому приміщенні як під час лікування, так і під час відновлення.

Необхідно зволожувати рогівку очей тварин, яким вводили препарат.

Перед початком лікування тварин слід заспокоїти.

Якщо собака чи кіт хворі або слабкі, їм слід попередньо призначати медетомідин лише до введення та підтримання загальної анестезії на основі оцінки співвідношення користь/ризик.

З обережністю застосовувати медетомідин тваринам із серцевими захворюваннями, старим або, тваринам із поганим фізичним станом. Перед застосуванням слід оцінити функції печінки та нирок.

Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект ветеринарного лікарського засобу може бути зворотним шляхом введення антагоніста альфа-2 адренергічних рецепторів, наприклад, атіпамезолу. Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антагоністи альфа-2 адренергічних рецепторів слід вводити не раніше, ніж через 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м’язів, яке може спричинити кетамін.

Застосування під час вагітності, лактації, несучості

Безпека ветеринарного лікарського засобу не встановлена під час вагітності та лактації, тому його не слід застосовувати.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії

Не застосовувати одночасно із симпатоміметичними амінами або сульфаніламідами та триметопримом.

Слід обережно вводити одночасно з засобами, які пригнічують функцію центральної нервової системимо - можливе посилення дії цих препаратів.

Ефекти медетомідину можуть викликати протидії при введенні атипамезолу.

Брадикардію можна частково запобігти попереднім введенням (принаймні за 5 хвилин до цього) антихолінергічного засобу; однак введення антихолінергічних засобів для лікування брадикардії, одночасно з медетомідином або після седації медетомідином, може призвести до несприятливих серцево-судинних ефектів.

Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу

За випадкового потрапляння всередину або випадкової ін’єкції, слід негайно звернутися до лікаря та показати листівку-вкладку.

У жодному разі не сідайте за кермо, оскільки може виникнути седативний ефект або зміна кров’яного тиску!

Уникайте контакту зі шкірою, очима та слизовими оболонками!

Після контакту зі шкірою, негайно промийте великою кількістю води.

У разі випадкового контакту з очима, промийте їх великою кількістю чистої води. При виникненні симптомів, зверніться за допомогою до лікаря.

Слід дотримуватися спеціальних застережень для вагітних жінок, які працюють з препаратом, за імовірності випадкового самовколення, оскільки це може спричинити скорочення матки та зниження кров’яного тиску в утробі.

Рекомендації лікарям ветеринарної медицини: медетомідин - селективний агоніст альфа-2- адреноренепторів. Після засвоєння можуть спостерігатися такі клінічні ефекти: дозозалежний седативний ефект, респіраторна недостатність, брадикардія, артеріальна гіпотензія, сухість в роті та гіперглікемія, шлуночкова екстрасистолія. Респіраторні та гемодинамічні симптоми слід лікувати симптоматично.

Форма випуску

Флакони з прозорого скла типу І, закриті бромбутиловими корками під алюмінієву обкатку по 10 мл.

Зберігання

Сухе темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 °С до 25 °С.

Зберігайте флакон у зовнішній коробці, щоб захистити від світла. Не охолоджувати та не заморожувати.

Термін придатності

3 роки.

Після першого відбору з флакону, препарат необхідно використати протягом 28 діб, за умови зберігання в темному місці за температури від 2 °С до 8 °С.

Для застосування у ветеринарній медицині!